Вам вже виповнилося 18 років?
На жаль ви не можете зайти на сайт varvarbrew.com
Фантомний торт. Торт-привид. Торт Шредінгера. Торта тут немає, але неможливо відкараскатися від думки про нього: ваніль, горіхи, вершки, шоколад. Щільний, ароматний, насичений, солодкий, але щелепи не злипаються. Десять видів солоду, стручки ванілі, арахіс, лактоза, на гіркоті Магнум, але його там годі й шукати. Хай їй грець тій дієті, всім солодкого! Вгадаєте, про який торт ми думали, коли робили це?
Пивом з кавою не те щоб дуже здивуєш. Але якщо ретельно і довго зважувати всі за і проти, і нарешті, зійтися на базовому пиві, підібрати під нього кавове зерно, обсмажити його з думкою про майбутній смак напою, обрати спосіб приготування, перевірити чотири різних сорти, зупинитися на одному, а потім крок за кроком шукати ідеальні пропорції інших складників - ризикнемо припустити, що так у нас не заморочувався з пивом і кавою ще ніхто. Цей Flat Red - пивне прочитання авторського кавового напою Вадима Грановського Flat Red з гранатовим і апельсиновим соком, втілене ним і командою Varvar brewery на базі червоного Brut IPA.
Стоповер - це довга пересадка під час подорожі літаком з одного міста в інше. Коли Вагнер Фальсі з бразильскої пивоварні Daoravida летів з Мілана до Риму, у нього вийшов 26-годинний стоповер у Києві, і так народилася перша бразильсько-українська колаборація з пивом у суто бразильському стилі Catharina Sour, стиль і спосіб варіння були бразильські, а фруктовий компонент - українським, яким став свіжий місцевий виноград. Бразилія + Україна через Італію(хоча насправді історія включає ще й Британію), вчергове переконуємося, що пиво і направду єднає людей.
Кожного року приходить ця пора, коли все навколо захоплює La Calabaza. Та сама calabaza, що колись прийшла з Мексики, а в Ірландії отримала прізвисько Jack-o'-lantern, хоча згадують його раз на рік. Але яке б походження назви і свята не було, для нас гарбуз - це в першу чергу сезонний складник пива, вдячний складник, бо його можна додати у будь-яке пиво, без жодних обмежень фантазії, а який пивовар того не любить? І щороку страшно цікаво, яка ж ідея прийде до сезону гарбузів. Цього року зустрічайте двоюрідного брата Splash, якого "охмелили" не хмелем, а печеним з корицею гарбузом і акацієвим медом.
Rouge - молодший брат нашого Brut IPA i кузен минулорічного Redember, який об'єднав усе найкраще від обох: сухість, ігристість, фантастичний колір, приховані фруктові нотки. Це справжній святковий настрій у келиху, як рожеве шампанське, як феєрверки, як веселий гомін і дзенькіт скла, а хмелі Calista i Pacific Gem додають йому свіжих ягідних нот, які ще більше наближають це пиво до ігристих вин. У вас є любитель таких, який не здогадується, що пиво теж можна полюбити? Приводьте його до нас.
Норвезькі дріжджі, карпатський ялівець, київський хміль — це наш північний Ølen, норвезький фармхаус, загадкове пиво далеких сільських нордичних пивоварів. Вони варять øl – пиво - на ялівцевій воді, з мінімальною кількістю хмелю і квейком, спеціальними локальними дріжджами. Відколи ми дізналися про такого цікавого звіра, хотіли його зварити, і от нарешті зібрали всі складники. От і дізнаємося, що пили давні скандинави. Хоча, може не такі вже й давні, бо варять і досі.
Старший брат O'Gurke, наш перший експеримент з "трилітровими баняками", той, що був колись лише Captain Salt+Tomato уже зовсім виріс і з одноразового статусу перейшов у постійно-сезонний і фестивально-рятівний. Ім'я його саме знайшло, як назвали його розсолом, так і буде відтепер і назавжди.
Коли дві пивоварні зустрічаються і вирішують щось робити разом, то інколи страшенно важко вирішити, що з саме цікавого утнути. Але не цього разу. Багатий досвід зі стаутами у Saugatuck помножений на любов до молочного стаута Varvar, от і виходить стаут в квадраті, тобто імперський молочний. Майже місяць листувань, доба варки, ще трохи підготовчих робіт, трошки магії єднання і любові до пива. Як там нині кажуть, "розбудіть своїх внутрішніх любителів солодкого і відкрийте горизонти смаку". А якщо серйозно, просто отримуйте задоволення від роботи трьох команд і багатьох людей - Saugatuck Brewing Company, Beermasterday від Сільпо і Varvar Brewery.
І ти, Брут? Зітхнемо - і ми теж не втрималися і взялися за цей новий (здається, наразі найсвіжіший) тренд, який кинувся у категорично інший від хейзів бік, якщо ті соковито солодкі, то цей ІРА - сухий-пресухий, легкотілий, але не менш ароматний завдяки дуету Citra та El dorado. Бути чи не бути брюту?
Коли влітку доходять перші абрикоси, гілки гнуться під їх вагою, а стиглі плоди підставляють свої трохи пухнасті щічки ранковому сонцю, чиї промені пробиваються крізь ранковий серпанок... А ні, це ж інша історія, і в ній немає абрикосів. Але неможливо втриматися від думок про них, коли тримаєш келих нашого Mist, цей колір, і навіть в ароматі щось подібне вчувається, але це більше про ранковий туман, справді, ніж про фрукти, бо в цьому мілкшейку їх немає, лише лактоза і трошки ванілі.
Що буде якщо об'єднати ідею та зусилля одного пивовара з досвідом і ретельністю другого? Буде подвійний ефект. І це саме той випадок. Рецепт-переможець минулорічного конкурсу пивоварів від Lizard the Brewer отримав втілення на нашій пивоварні. Глибокий, палений, насичений, несамовитий експеримент з лактозою, медом і кавою вийшов у люди під назвою Doppio Effect, і кращої назви в усіх сенсах марно шукати. Бадьоритиме. Гарантуємо.
Ця божевільна ідея про бабусин трилітровий баняк огірків не давала спокою нам уже довго, і нарешті ми таки зважилися. Огіркова версія нашого Captain Salt уже отримала кодове ім'я Капітан Малосол і радує не лише любителів дивного пива, але й відкриває очі і горизонти всім, хто хоч раз наважиться його скуштувати. Огірок додали свіжий, як сама ідея.
Майже 9 місяців тому ми зварили два сезони, дали їм диких дріжджів і лишили визрівати. Щоправда, в одному був виноград, а другому підклали акацієвий мед, але зайвої солодкавості ви там не знайдете, майже нічого не лишили уперті дріжджі, які з'їли практично весь цукор. Свіжий, хрусткий, сухий, трошки неприручений сезон для літа. Як ми і хотіли. І поаплодуємо нашим дизайнерам, які вирізали нам літери зі справжніх сот.
А хто це такий дикий, неприручений і несвійський, сухий, зброджений в нуль? Це наш перший реліз з дикої програми, на яку ми перевели нашу маленьку пивоварню. Брети, самостійно ізольовані дріжджі, все найцікавіше і найнеочікуваніше - тут. Коли ми обіцяли сюрпризи на цей рік, ми не жартували. Вся лінійка називатиметься W - скорочено від "Wild" - дикий, і тут ми плануємо розійтися на повну. Щоправда, швидко то не буде, вся ця дичина потребує часу для розвитку. І першим вийде сезон з виноградом, а невдовзі буде і його медовий брат.
Відколи у нас з`явилися перші бочки, нам муляло бажання зробити щось міцне, темне, кисле. Абсолютно нетипове і горизонторозширювальне. Тому ми взяли міцний портер, познайомили його з бретами і запхали в бочку, щоб він там трохи полежав, набрався чогось. І він то і зробив. Це пиво для відважних підкорювачів нових вершин, але ж усі ми з вами такі, еге ж? Ще не зовсім висока мода, але вже поруч.
Лепрекона нашого пам'ятаєте? Замість горщика з золотом ми дали йому горщик арахісу (бо нам про нього уже стільки разів нагадали, що аж соромно стало) і тепер це абсолютно новий підвид міфічних істот. Чи жує цей лепрекон постійно арахіс, замість того, щоб курити люльку? Влаштовує капості чи навпаки допомагає лущити горіхи? Хто знає. Міфічні персонажі живуть власним життям, навіть якщо ти їх сам вигадав.
Колись, давно-давно, майже весь солод був копченим, бо сушився димом з відкритого вогню. Щойно солодарі винайшли спосіб бездимного сушіння й обсмаження, усі підхопили моду і про копчене пиво забули надовго (не в Бамбергу, але то інша історія). Нинішнє ж покоління пивоварів витягує з історії і в чан заторний все, що можна, і про копчений солод теж згадали. Ми зварили свою версію міцного шотландського елю з використанням солоду, сушеного на шотландському торфі, і поєднали традиційне й не дуже. Вийшло по-дорослому. Любителі димних віскі оцінять.
З якого боку підступитися до цього пива? По-перше, його зварили шанувальниці пива (згідно настанов нашого пивовара), і для нас це була одночасно велика честь, радість і відповідальність, продемонструвати, що пивом цікавляться всі, незалежно від статі. Та й чого ж не цікавитися прекрасним напоєм? За стиль обрали сезон, свіже сухе пиво зазвичай з виразним перцевим профілем, за який часто-густо відповідають спеціальні дріжджі, але подеколи і перець. І щоб підкреслити цю пікантність, ми додали рожевий перець, який насправді не перець, а родич кардамона, тому пекти не буде. Буде просто гарно, і точно засмакує і любителькам, і любителям незвичного. Бо пиво, воно для всіх.
Як там кажуть, пивоварів хлібом не годуй, лише дай новий стиль спробувати? Не будемо казати, що це неправда, бо ось він, новий невідомий звір - гризет. Згідно легенд, це пиво вкритих сірим пилом бельгійських шахтарів і гризеток у сірих сукнях, що подавали цей свіжий ель, який тамував спрагу і заходив келих за келихом. Зварили і ми собі цей пшеничний, досить охмелений, як на бельгійців, і легкий-легкий - уже час - ель і назвали звіра "Грізлі". Добрий і лагідний під весняним сонечком, а не злий і невиспаний.
Ми все не вгамуємося зі спільним творінням (бо це надзвичайно приємно, чого ж від такого відмовлятися) і представляємо ще одне спільне з пиволюбною спільнотою пиво - результат запропонованих ідей і голосування. Ви хотіли портер з чорносливом, ми зварили портер з чорносливом і автором ідеї. Ні, автора ідеї в пиво не додавали, він допомагав нам у процесі. Потрійно вчорносливили: і перед вірпулом, і на бродіння, і на дозрівання.
Традиція монастирського пивоваріння сягає корінням глибоко і широко в історію і географію, і не лише щоденного, а й святкового. Найбільш знаним було пиво до Великоднього посту, яке варили і в Німеччині, і в Бельгії, і в Голландії - там воно називалося переважно Lenten beer, а у скандинавів було Påskebryg - великоднє пиво. При чому воно могло бути світлим, темним, зі спеціями, але переважно, досить міцним, щільним і поживним. Наша варіація все ж ближче до бельгійської традиції, але чому не поєднати все в одному пиві.
Ще один з братів сингл-хопів на хмелі від ADHA - Американської асоціації розвитку хмелярства, карликовому сорті Пеко, названому на честь фіно-естонського бога полів і врожаїв. До врожаїв поки що далеко, а от засівати поля саме час, і новітнім агрономам це пиво б засмакувало, свіже, легке, з тонкими квітковими нотами і натяками на цитруси.
Чого лише не розповідають про лепреконів, і що вони підступні і хитрі, і що це тихі старигані, що люблять пробратися в льох з вином і тихо його там цьмулити, і що вони виконують три бажання, і що володіють горщиком золота або принаймні, знають, де його заховано, і що вони вправні музики. Точно лише одне - це найвідоміший символ Ірландії, ну хіба що конюшина може позмагатися. Наш Лепрекон точно задовольняє одне бажання - випити файного червоного ірландського елю.
Постійний пошук, нескінченні експерименти, питання до себе - це наш шлях. Фонтан ідей, сплеск допитливості, вибух цікавості - це все наш пивовар, який взяв і не поклав хміль на гіркоту, але сипнув мішок на вірпул і драйхоп. В результаті офіційний розрахунок - 0 ІВU, а вся фруктова міць Mosaic, Simcoe, Amarillo, Ekuanot - грає у ароматі і смаку. Ви не повірите своїм рецепторам. Так і назвали - "сплеск". Смаку й емоцій.
Все, втомилися від зими, будемо закликати весну, тим паче дозрів наш новий сингл-хоп APA Jarrylo. Цей американський хміль закидають і для гіркоти, і для аромату, і в чистому вигляді хмелярі обіцяють ноти бананів і спецій, достоту як у німецького хефевайцена, але у пиві цей тезка золотокосого бога весни й родючості проявляється ягодами і фруктами. І вийшов майже під всім відоме свято. Ці дріжджі щось знали.
Pacific Gem - це АРА, який направду можна назвати сингл-хопом, адже цей насичений новозеландський хміль ми використали і на кип'ятінні й на холодному охмеленні. Тим паче, нам було страшенно цікаво дізнатися, як проявить себе цей хміль, який грає найрізноманітнішим набором ароматів, як запевняють хмелярі, дубові ноти, чорні порічки, цитруси, ягоди, перцеві ноти і землисті відтінки. Що ж насправді вийшло? А це вже варто перевірити самостійно.
Prost! Cheers! Будьмо! Що б не вигукували, якою б мовою, за келихом пива - значення завжди зрозуміле, і це прекрасно, бо пиво, хороше пиво єднає і не визнає мовних кордонів. Цей щільний, насичений вайценбок ми варили майже 26 годин разом з очільником пивоварні German Kraft Beer, розташованої в Лондоні. Чому вайценбок, спитаєте ви? Класичні ниви ваблять нас не менше за експерименти, насправді, і коли є шанс повчитися цьому у профі, нащо відмовлятися. Тим паче, будь-яка колаборація - це завжди купа веселощів.
Наш маленький новорічний секрет (який більше не секрет) ми ніжно назвали "Сніжинками" і зібрали докупи за допомоги цілих трьох штамів дріжджів. Першими за роботу взялися дріжджі, які ми вивели з винограду, потім - пивоварні, а яскравості та бульбашок додали дріжджі шампанські. Неочікуваний, незвичайний, непередбачуваний експеримент, який ми підготували до святкового сезону. Не схожий ні на що, як сніжинка, кожна з яких має свій неповторний візерунок. Ми точно знаємо, з чим святкуватимемо. А ти?
Winter ESB - бурштиновий ель про зиму і (як без них) мандарини. Колабораційний сорт випускників Школи пивовара MOVA brewering co. та Varvar Brew - насичене, але питке пиво з м'яким смаком. Бурштиновий колір, стійка шапка білої піни, насичений цитрусово-фруктовий аромат. У смаку карамельні ноти переплітаються з елегантною хмелевою гіркотою, яка нагадає вам - так! - про мандарини.
Що стається, коли разом збираються варвари і звар'ятовані карпатські птиці? Під звуки привезеної з Квасів трембіти вони остаточно вар'ятують і варять пиво з житнім хлібом, спеченим і доставленим з краю географії швидкою бричкою. Хлібний ель "Вар'ят" - ніяк інакше це пиво називатися не могло - це пиво з житнім солодом, житнім хлібом, щедрою жменею хмелю і закладеними на вірпул тисячами усмішок команд двох невгамовних броварень, які доклали руки до цієї колаборації.
Летить знов, летить знов, летить знов! Хто сказав, що зимове пиво має бути міцним, темним і зі спеціями? Чому б не влаштувати святковий настрій на весь сезон, але замість традиційного шампанського пити світлий ігристий ель? Легенький, свіжий, щипає за язика, як морозець за щоки, іскристий, як новорічні вогники, на шампанських дріжджах і лакто. Геть, упередження, привіт, нові традиції.
Кожного року тисячі ялинок... а, ні, це інша історія. Ця ж ялинка наскочить на ваші рецептори і топтатиметься по них, заряджена яскравою хвойною несамовиттю хмелю Чінук. Більше голок! Більше шишок! З цією ялиночкою вам точно не буде сумно цієї зими, обіцяємо ми і Fusion Crew, чиїми об'єднаними силами цей моцний американський ель і було зварено.
Ми потроху продовжуємо наші експерименти з АРА, і цей експеримент особливо експериментальний, тому що хміль ще досить нерозповсюджений, лише кілька полів поки що, а ще - це німецький хміль, що робить його головну роль в АРА ще більш незвичною. Аромати хмілю в чистому вигляді відрізняються від ароматів, яких він надає пиву. А ще назва, яка грецькою означає "найпрекрасніша", має довжелезну легенду про появу сузір'я Великого Воза (Великої Ведмедиці). Суцільна загадка, але ми готові її розгадати разом із вами.
Все почалося з того, що минулого року наша команда побувала на виставці в Нюрнбергу і закохалася у місцеве червоне пиво. Але ця любов мала дозріти, мали з'явитися дріжджі, солод, час і натхнення, і ось, нарешті, результат. Він як осінній листопад, як вистигаючі вуглинки вогнища, як рідкий бурштин - червоно-мідяний, наш Redember
Чорної-чорної осінньої ночі настає час пити чорний-чорний гарбузовий портер! Темний, як вулканічний пил, солод, жовтогарячий, як лава, гарбуз, і виверження спецій об’єдналися у сорт, який ми назвали Pumpeii. Гарбуз сирий, гарбуз печений, кориця, духмяний перець і кардамон, сплавлені воєдино пристрастю нашого пивовара комусь нагадають гарбузовий пиріг з кавою, комусь лише підкреслять безмежність пивних смаків, а комусь відгомонять про сезон. Головне, щоб смачно. І зовсім не страшно.
Цієї невмирущої класики не уникнути, і цього разу ми максимально дотрималися канонів: правильні дріжджі, шість місяців lagerung - все як книжка пише. Несіть сосиски, гірчицю, гарний настрій, і хай розпочнеться забава. Вірніш, хай триває!
Doppelsticke означає... Ну, тут трохи заплутано все. Крафтові пивовари не могли не звернути увагу на традиційне німецьке пиво, яке у бунтівному пориві відмовилося бродити лагерними дріжджами, як решта. Звісно, все незвичайне привертає увагу, тому цей стиль певне підвищення популярності не оминуло. Альтбір - це пиво, зброджене верховими дріжджами і витримане, як лагер при низьких температурах. І повертаючись до назви, кажуть, що "sticke" на одному з німецьких діалектів оначає "секрет", і означало це слово пиво, що пивовари лишали собі для власного споживання. "Doppel" означає "подвійний", тобто це вдвічі більше приховуваний секрет. Але з вами ми ним поділимося. Ми його ще на дубовій трісці витримали для повної і невідворотної гарненькості.
Чи то співати "Зеленеє жито", чи то цитувати "Садок вишневий коло хати"? Цей експеримент ми присвятили Дню Незалежності - довго думали, що ж такого українського взяти, але врешті-решт це вийшла справжня колаборація з вами усіма. І загальну ідею - пиво з вишнями - запропоновали ще навесні, і етикетку допомогли створити нам ви, і морально підтримували теж ви, тому ми справді щиро втішені цією колективною роботою, і сподіваємося, що її буде ще більше в майбутньому.
Як кажуть, все нове - то добре забуте старе, і ми знову зварили ESB - це екстра спешл бітер, старший брат звичайного і найкращого бітера. Файна британська класика, але хай не вводить вас в оману слово "бітер" і його градації, насправді ж всі ці сходинки Ordinary, Best, Extra Special зазвичай означатимуть міцність, а не рівень гіркоти. Стриманий, але елегантський, консервативний (хміль Fuggle, оце усе), але насиченістю смаку не поступиться жодному новомодному крафтовому стилю.
Наша родина АРА Amarillo, Simcoe і Citra танцює на радощах і вітає нового члена сімейства. Знайомтеся з Wai-Iti, новозеландським братом, наймолодшим, найм’якішим і найфруктовішим. Ніжна хмелева гіркота, ноти персиків і абрикосів, легка лимонність, дрібка прянощів, все це він. Дуже вже кортіло побавитися з якимось незвичайним сортом.
Знаєте, ми хотіли з самого початку назвати це Єдинорогом. Ну, начебто NEDIPA має бути негірким, а подвійний негірким бути не може, але чому б не побавитися і не побешкетувати? Неможливий-неіснуючий NEDIPA просто просив собі за ім'я якусь міфічну істоту. І от цей єдиноріг, ця вперта коняка, цей вислюк - замість влаштувати веселку і магію нам усю терплячку зламав! Дріжджі вперто не бажали бродити, вляглися на диван, заклали ноги на стінки ЦКТ і відмовлялися працювати. Наш головний пивовар уже 80й рівень з приборкування дріжджів після цього пива має, але поборов-таки. Без застосування чарівної палички, між іншим.
“Нема коли пояснювати” - це не про нас. Розказуємо. Кажуть, кельтську богиню Бладвед - “квіткове личко” - створили з квітів рокитника, гадючника (не пощастило рослинці з назвою) й дуба. Між іншим, дві останні рослини тісно пов’язані з пивоварством: дубові бочки зрозуміло як, а гадючник додавали для гіркоти за тих давно минулих - на щастя!- часів, коли хмелем ніхто не користувався. А німецький гібридний стиль кельш, завдяки своїй незвичайній процедурі виброджування і витримки, поєднує чистоту смаку справжнього лагера й елегантні, ледь помітні квітково-фруктові ноти елів. Ну, власне, все й замкнулося - квіти, пиво, Blodeuwedd. (Фрею згадувати було б ну зовсім банально, еге ж?) Наш новий, легкий і літній вибрик.
Ви спитаєте нас, нащо нам ще один вітбір, а ми скажемо - хорошого пшеничного влітку багато не буває. І до того ж, ми мали випробувати нові бельгійські дріжджі, ми взагалі за розмаїття, а тут ще й така сезонна нагода. Сонце, пісочок, море, шезлонг, парасолька, запітнілий келих у руці - це все sWit Summer. Ну, добре, море і решту пляжу можна уявити, але свіжий, з легкими нотами спецій віт ми вам забезпечимо.