Вам вже виповнилося 18 років?
На жаль ви не можете зайти на сайт varvarbrew.com
DOK Brewing такі ж шалені експериментатори, як і ми. Цікавий малопоширений стиль? Давайте його сюди. Незвичайні складники? Несіть! Так ми і привезли їм українського меду, а вони нам - бельгійського, й у квітні в Генті, а в серпні у Києві заклали насіння цих тропічних квіток. Тропічний стаут - досить цікаве відгалуження класичних міцних експортних стаутів, які добралися до тропіків і стали популярними там, у видозміненому вигляд. На нових землях стиль пустив коріння і підтягнув нові джерела цукрів для дріжджів, тростинний цукор, патоку і так далі. Виходило досить міцне, але при тому не важке пиво. А ми про нього згадали і змусили розквітнути під у дбайливих руках українсько-бельгійської групи садоводів-любителів.
Головний настрій цього пива створюють Citra, Amarillo і Cascade - три кити революційного пивного руху - хоча, про те, який же ж хміль мав найбільший вплив на розвиток пивної індустрії, можна довго сперечатися. Але ми цього не плануємо. Цей світлий ель поєднує в собі й олд-скульне охмелення уже класичними американськими ароматичними хмелями, й нові віяння - пшеницю і лактозу для округлого і приємного тіла. І як окремі інструменти, вони прекрасно поєдналися у цій мелодії.
А це черговий кузен наших інших W-сезонів, який цього разу приміряв на себе малинові шати. Соковита насичена малина з ферми неподалік Києва напуває його літнім солнцем і створює враження легкої фруктової солодкості. У нашій W (wild) - серії ми варимо сусло, як годиться, з різними зерновими, на початку там веселяться сезонні дріжджі, а потім ми підсипаємо туди дикості (ну дика ж серія) - трошки бретів, але без фанатизму. А далі - багато любові і часу, вся ця весела компанія і пиво зріють не менше року, і в результаті маємо суху, ледь пряну, хрустку базу, яку ми прикрашаємо чимось, чи лишаємо чистою.
А наша W (wild) - серія потроху росте. Ми варимо сусло, як годиться, з різними зерновими, на початку там веселяться сезонні дріжджі, а потім ми підсипаємо туди дикості (ну дика ж серія) - трошки бретів, але без фанатизму. А далі - багато любові і часу, вся ця весела компанія і пиво зріють не менше року, і в результаті маємо суху, ледь пряну, хрустку базу, на яку ми підвісили кілька відер вишні. Якщо ви в дитинстві допомагали збирати вишні бабусі в селі, цей спогад обов'язково випірне з глибин пам'яті за келихом W4.
Що за стиль такий Extra Special Bitter? Насправді, ще до появи терміну "світлий ель", так називали світле пиво, щоб відрізнити його від іншого, темного майлда, який був солодшим. Дуже довго бітером називали розливне світле пиво, ми можемо заглиблюватися в історію безкінечно, але повернемося до сьогодення. Назва бітер зовсім не означає, що ця британська классика дуже гірка, зовсім ні. Ми уже колись варили ESB, але що буде, якщо дістати британський солод, той самий легендарний Maris Otter, британський хміль - класичний East Kent Goldings, і зварити на них бітер? Буде ще кращий бітер. ESBetter.
Якщо ви звернете увагу на те, що це найлегше пиво, яке ми колись робили, то це правда, але за мету ми мали інше. Цей берлінер вайсе, ідеальне літнє пиво (нинішня версія - з малиною) має крім всього лактозу для тіла і насичення азотом для ще фантастичнішої, оксамитової консистенції. Саме цю технологію ми і хотіли випробувати - не азотний кран, а насичення пива в процесі. І от за цю пишну, вершкову піну і назвали ми його Schaum, "піна" німецькою, все-таки родом з Берліна. Але годі технологічних подробиць, вірте нам - воно прекрасне.
Це пиво для нас стало новою віхою розвитку. Це перший рецепт, який ми розробили спеціально для запуску нашої баночної лінії, і одразу вирішили, що це має бути щось легке і літнє, але не позбавлене смаку і хмелевої (в усіх сенсах) радості. Назва прийшла в голову після пробіжки, коли ти повертаєшся додому, приємно втомлений, зі свіжими думками і спрагою, і тут у холодильнику тебе чекає баночка чогось не надто алкогольного, але смачного. І тут зійшлося все: звук "сссс", який робить баночка, коли її відкриваєш, легкість, і радість, і щастя. І це все - Blisss. ПС. бігати не обов'язково, але можна поєднувати приємне з корисним.
Paradigm - це не лише сорт хмелю з далекої Мічіганщини, це ще й "приклад, модель, зразок". Ми хочемо, щоб такі спільні сорти, як цей, зварений з добрими друзями з Saugatuck Brewing Company і Сільпо, стали прикладом і відбувалися частіше. Щоби всі пивовари могли знайомити з чимось новим вас, щоб несли звістку про Україну в світ, врешті решт, кожна така зустріч пивоварів - це весело і цікаво. Цього року ми зварили кислий ІРА, терпкий, грейпфрутовий і трохи хвойний.
Що за назва така дивна, спитаєте ви. Звісно, у кожного пива має бути своя історія, якийсь прихований сенс у назві, ми і правда збиралися вигадати щось про загублене місто (чи імперію?), бо охмелили це пиво на холодному сортами Eldorado і Equanot. Але врешті-решт день був якийсь такий хороший, і так радісно було на душі, що назва пива з'явилася сама собою, без легенд про таємні міста, скарби, бо ось воно, наше золото, ось вона, наша Ельдорадість. Більше радості, більше хорошого пива.
Як кажуть, все нове - це добре забуте старе. Ми вирішили повернутися до не такого вже й старого, але файного Mist, але вдягнути його в нові одежі. Прибрали ваніль, але прикрасили хмелем Sabro, який за обіцянками селекціонерів, надає пиву кокосових відтінків. Завжди ж цікаво на власному досвіді помацати всі ці нові штучки, які невпинно ростять нам селекціонери - на полях хмелю і ячменю, вчені у лабораторіях - з мікроскопами і новими штамами дріжджів. А цікавість (а не лінь, ми впевнені) рухає світ уперед.
Кажуть, через 5 рукостискань ми знайомі з усім світом. Нам вистачило одного - на фестивалі з пивоварами Ollenaut, щоб сталася перша українсько-естонська колаборація. Звісно, що це балтійський портер. В цьому пиві зустрілися складники обох країн (наприклад, українська журавлина) і спільна любов до хорошого пива. В Естонії у лютому ми зварили легшу, більш питку версію, а у березні в Києві - міцнішу, щільнішу, тому це друга версія Handshake. Можливо, колись станеться третя, але не будемо поки що загадувати наперед. Ну, Terviseks! як кажуть естонські колеги, будьмо!
Цієї весни ми справджуємо свої давно плекані ідеї, так само як пиво на березовому соку, ми давно хотіли впихнути у пиво борщ. Можливо, не весь набір складників, але хоча б частинку. І нарешті, спільними зусиллями з колегами з Underwood brewery ми це зробили. Один колір цього дива чого вартий, просто мрія якась. Гозе, солонувато-пряний кислий ель, видався нам найкращою базою для печеного буряка, а додаткової пікантності йому дає рожевий перець. Ну практично борщ. Можна навіть сказати, що і сметана почасти в ньому є, завдяки лакто. Чуєте цей кулінарний ритм?
Інколи, знаєте, хочеться, щоб надміру смаку, щоб мед і ложкою, щоб "я вдягла все найкраще одразу". Тому ми взяли все найкраще, що у нас було, наприклад кокос (ми любимо кокос, і ви любите, ми знаємо), шалено ароматні какао-боби (ніякого цукру, чисте какао), ваніль (ммм, ці оксамитово-пестливі пахощі), і запхали все це в імперський стаут. От щоб нічого не бракувало, щоб було розкішно, по-багатому, щедро. І назвали це відповідно - Luscious.
Подовження нашої W-серії довгограючих сезонів триває. Цей випуск довго чекав на можливість з вами зустрітися, і щоб додати цій довгоочікуваній події яскравості і бульбашок, ми наостанок докинули маленьким звіряткам яблучного соку. Ви ж знаєте, що всякий цукор (навіть той, що білий у кубиках, але ми зараз про фруктовий) дає дріжджам їжу, а нам алкоголь і бульбашки. Отакий симбіоз пивоварів і грибів. Але повернемося до пива. Це сезон, а значить сухий, трохи пряний і легкий, як літній світанок.
Скучили за Бо? А ось і третя обіцяна серія пригод нашого балтійського пірата. Як справжній моряк Бо курить люльку, і ми не могли не скористатися з цієї нагоди і не вигадати щось цікаве. Брют балтійський портер настояний на тютюні - чому ні? Звісно, у пиві у нас не такий міцний, як той, що курить Бо і яким може розігнати всіх морських чудовиськ, адже ми хоч і любимо експерименти, але всьому має бути своя межа.
Нам всім інколи не вистачає білих смуг у цьому смугастому житті, ось тримайте ще кілька. Супер сезонна, одноразова атракція, яку наші пивовари замислили вже давно, і ось все зійшлося — березове пиво. Багато соку, солод - ячмінний, пшеничний і житній, сезонні дріжджі, трошки родзинок і дрібочка весняної магії точно покращать навколишню реальність хоча б трошечки. Хотіли ще бруньок докинути, але лишили як є.
Продовжуємо традицію великоднього пивоваріння у напрямі монастирських пив, і цього разу це буде трипл. Хай його історія не така глибока, як прийнято вважати - насправді, трапісти назвали своє пиво триплом лише 1956 року, а не кілька сторічь тому. Але це сухе, пряне пиво, що нагадує про свіжі луки, так всім сподобалося, що стиль підхопили, примножили і плекають і понині. І ми теж дістали абатських дріжджів і приєдналися. Наш потрійний келишок до Великодня. Всім гарних свят!
Ну, з Бо ви вже знайомі, а це продовження його піратських пригод. Попутний вітер куди дме, туди й несе нашого відчайдуха, то цього разу прибило його до берегів Бразилії. Bo in Brazil - брют балтійський портер, витриманий на трісці амбурани, екзотичного дерева, яке зараз дуже популярне у крафтових пивоварів регіону. А тепер, завдяки невтомному мандрівнику Бо і нашим вічно цікавим пивоварам, про нього дізнаєтеся і ви.
Уже третій рік поспіль ми вшановуємо, підкреслюємо, голосно розповідаємо про любов жінок до пива. Цього разу ми робили це разом з 10ма нашими шанувальницями і ще сотнями людей в рамках Pink Boots Brewing Day - всесвітньої спільної варки пива, в якій взяли участь 320 пивоварень з усіх куточків Землі. Unhazed- ом ми вкотре хочемо хоч трохи розвіяти морок уявлень про те, що жінки пива не люблять, або люблять лише солодке, або що там ще про жінок і про пиво кажуть. Люблять. Варять. П'ють. Вірте нам та їм. Легкий сесійний непрозорий ІРА з супер-свіжим спеціальним блендом хмелів (Loral, Glacier, Mosaic, Simcoe і Sabro). Доброї і свіжої весни всім нам.
З якого боку підійти до історії цього пива... Хоч і Святий Патрик не варив пива сам (існують різні версії, як звали його пивовара) але нікуди він вже не подінеться від репутації покровителя Ірландії та пивоварів. Тому і цього року хотіли вшанувати традицію чимось відповідним. А що може бути більш ірландським, ніж сухий ірландський стаут, витриманий на трісці, замоченій в ірландському віскі? Цього разу ми об'єднали свої пивоварні зусилля з Tullamore Dew, і принесли вам цю Ірландію в келиху в якості офіційного колабу. Можна було назвати його "Субмариною", але хай все буде чинно, тим паче, що і з кавовими нотами, і з зігріваючими тут все гаразд, тому Irish Coffee. І хороша ж кава!
Bo Swensson - це балтійський пірат, відчайдух і мандрівник. Любить люльку, добре поїсти і дивитися на зорі з палуби свого корабля. Ви ніколи не чули про балтійських піратів? О, скільки ще невідомого ховає в собі історія і нестримна фантазія. Чому фантазія - бо Бо такий само вигаданий персонаж, як і стиль "брют балтійський портер". Але це не означає, що його не має існувати, якщо таких раніше не було, еге ж? Це перша серія про нашого Бо, яких очікується ще дві.
Символізм яблук просто неохопний, але ми цього разу вирішили не занурюватися у міфологію, легенди і символізм, а просто знов поекспериментувати. І ніщо не тішить нас так, як робота з місцевими складниками й місцевими виробниками. Ще у жовтні ми зварили це пиво, в яке до бродіння додали 100 літрів соку яблук Спартан прямого віджиму, що виросли на фермі неподалік Києва. Шампанські дріжджі залюбки все це смачне спожили і перетворили на щось абсолютно ні на що не схоже. А Snakebite... Це так коктейль з пивом і сидром називається, теж десь родич.
Чіпотле - це такий висушений на диму гострий перець халапеньо. А Dragon Milk - це наш мілк стаут з чіпотле. Цей дракон не випалює все пекучим вогнем, а дуже ніжно зігріває на післясмаку, а копченість чіпотле дає димку подиху цього звіра. Те, що треба, для зимних вечорів, коли зігріватися чимось міцним не хочеться, а вигнати холод кортить. Працює чарівно. Дракони ж вони магічні істоти. Навіть, якщо приручені в келиху.
Цього молодшого, різдвяного брата нашого "оленя" ми зварили з нашими шанувальниками на початку грудня. Що в ньому різдвяного? Ще більше ялівцю, мандаринова цедра - зі свіжочищених мандарин, і дрібка хмелю мандарина баварія. Справжня нордична казка, всім, кому засмакувала попередня версія, точно сподобається
Щороку ми варимо новорічне пиво, яким потроху рухаємо традицію святкових напоїв, з вашою, звісно, допомогою. Не обов'язково початком святкування має бути пляшка шампанського чи іншого ігристого вина. Цьогоріч настрій задають наші іскри - що може бути ще більш святковим, ніж бенгальські вогні? Ну добре, і крім мандарин, і гірлянд? "Sparks" - сухий, але дуже легкий гризет, пшеничне охмелене пиво, яке ми протримали півроку на бретах. Пам'ятаєте, як пахне влітку скирта сіна? Сухою травою, трохи квітами і теплими ночами. Оце - він. Ідеальний келих для початку святкування.
Фантомний торт. Торт-привид. Торт Шредінгера. Торта тут немає, але неможливо відкараскатися від думки про нього: ваніль, горіхи, вершки, шоколад. Щільний, ароматний, насичений, солодкий, але щелепи не злипаються. Десять видів солоду, стручки ванілі, арахіс, лактоза, на гіркоті Магнум, але його там годі й шукати. Хай їй грець тій дієті, всім солодкого! Вгадаєте, про який торт ми думали, коли робили це?
Пивом з кавою не те щоб дуже здивуєш. Але якщо ретельно і довго зважувати всі за і проти, і нарешті, зійтися на базовому пиві, підібрати під нього кавове зерно, обсмажити його з думкою про майбутній смак напою, обрати спосіб приготування, перевірити чотири різних сорти, зупинитися на одному, а потім крок за кроком шукати ідеальні пропорції інших складників - ризикнемо припустити, що так у нас не заморочувався з пивом і кавою ще ніхто. Цей Flat Red - пивне прочитання авторського кавового напою Вадима Грановського Flat Red з гранатовим і апельсиновим соком, втілене ним і командою Varvar brewery на базі червоного Brut IPA.
Стоповер - це довга пересадка під час подорожі літаком з одного міста в інше. Коли Вагнер Фальсі з бразильскої пивоварні Daoravida летів з Мілана до Риму, у нього вийшов 26-годинний стоповер у Києві, і так народилася перша бразильсько-українська колаборація з пивом у суто бразильському стилі Catharina Sour, стиль і спосіб варіння були бразильські, а фруктовий компонент - українським, яким став свіжий місцевий виноград. Бразилія + Україна через Італію(хоча насправді історія включає ще й Британію), вчергове переконуємося, що пиво і направду єднає людей.
Кожного року приходить ця пора, коли все навколо захоплює La Calabaza. Та сама calabaza, що колись прийшла з Мексики, а в Ірландії отримала прізвисько Jack-o'-lantern, хоча згадують його раз на рік. Але яке б походження назви і свята не було, для нас гарбуз - це в першу чергу сезонний складник пива, вдячний складник, бо його можна додати у будь-яке пиво, без жодних обмежень фантазії, а який пивовар того не любить? І щороку страшно цікаво, яка ж ідея прийде до сезону гарбузів. Цього року зустрічайте двоюрідного брата Splash, якого "охмелили" не хмелем, а печеним з корицею гарбузом і акацієвим медом.
Rouge - молодший брат нашого Brut IPA i кузен минулорічного Redember, який об'єднав усе найкраще від обох: сухість, ігристість, фантастичний колір, приховані фруктові нотки. Це справжній святковий настрій у келиху, як рожеве шампанське, як феєрверки, як веселий гомін і дзенькіт скла, а хмелі Calista i Pacific Gem додають йому свіжих ягідних нот, які ще більше наближають це пиво до ігристих вин. У вас є любитель таких, який не здогадується, що пиво теж можна полюбити? Приводьте його до нас.
Норвезькі дріжджі, карпатський ялівець, київський хміль — це наш північний Ølen, норвезький фармхаус, загадкове пиво далеких сільських нордичних пивоварів. Вони варять øl – пиво - на ялівцевій воді, з мінімальною кількістю хмелю і квейком, спеціальними локальними дріжджами. Відколи ми дізналися про такого цікавого звіра, хотіли його зварити, і от нарешті зібрали всі складники. От і дізнаємося, що пили давні скандинави. Хоча, може не такі вже й давні, бо варять і досі.
Старший брат O'Gurke, наш перший експеримент з "трилітровими баняками", той, що був колись лише Captain Salt+Tomato уже зовсім виріс і з одноразового статусу перейшов у постійно-сезонний і фестивально-рятівний. Ім'я його саме знайшло, як назвали його розсолом, так і буде відтепер і назавжди.
Коли дві пивоварні зустрічаються і вирішують щось робити разом, то інколи страшенно важко вирішити, що з саме цікавого утнути. Але не цього разу. Багатий досвід зі стаутами у Saugatuck помножений на любов до молочного стаута Varvar, от і виходить стаут в квадраті, тобто імперський молочний. Майже місяць листувань, доба варки, ще трохи підготовчих робіт, трошки магії єднання і любові до пива. Як там нині кажуть, "розбудіть своїх внутрішніх любителів солодкого і відкрийте горизонти смаку". А якщо серйозно, просто отримуйте задоволення від роботи трьох команд і багатьох людей - Saugatuck Brewing Company, Beermasterday від Сільпо і Varvar Brewery.
І ти, Брут? Зітхнемо - і ми теж не втрималися і взялися за цей новий (здається, наразі найсвіжіший) тренд, який кинувся у категорично інший від хейзів бік, якщо ті соковито солодкі, то цей ІРА - сухий-пресухий, легкотілий, але не менш ароматний завдяки дуету Citra та El dorado. Бути чи не бути брюту?
Коли влітку доходять перші абрикоси, гілки гнуться під їх вагою, а стиглі плоди підставляють свої трохи пухнасті щічки ранковому сонцю, чиї промені пробиваються крізь ранковий серпанок... А ні, це ж інша історія, і в ній немає абрикосів. Але неможливо втриматися від думок про них, коли тримаєш келих нашого Mist, цей колір, і навіть в ароматі щось подібне вчувається, але це більше про ранковий туман, справді, ніж про фрукти, бо в цьому мілкшейку їх немає, лише лактоза і трошки ванілі.
Що буде якщо об'єднати ідею та зусилля одного пивовара з досвідом і ретельністю другого? Буде подвійний ефект. І це саме той випадок. Рецепт-переможець минулорічного конкурсу пивоварів від Lizard the Brewer отримав втілення на нашій пивоварні. Глибокий, палений, насичений, несамовитий експеримент з лактозою, медом і кавою вийшов у люди під назвою Doppio Effect, і кращої назви в усіх сенсах марно шукати. Бадьоритиме. Гарантуємо.
Ця божевільна ідея про бабусин трилітровий баняк огірків не давала спокою нам уже довго, і нарешті ми таки зважилися. Огіркова версія нашого Captain Salt уже отримала кодове ім'я Капітан Малосол і радує не лише любителів дивного пива, але й відкриває очі і горизонти всім, хто хоч раз наважиться його скуштувати. Огірок додали свіжий, як сама ідея.
Майже 9 місяців тому ми зварили два сезони, дали їм диких дріжджів і лишили визрівати. Щоправда, в одному був виноград, а другому підклали акацієвий мед, але зайвої солодкавості ви там не знайдете, майже нічого не лишили уперті дріжджі, які з'їли практично весь цукор. Свіжий, хрусткий, сухий, трошки неприручений сезон для літа. Як ми і хотіли. І поаплодуємо нашим дизайнерам, які вирізали нам літери зі справжніх сот.
А хто це такий дикий, неприручений і несвійський, сухий, зброджений в нуль? Це наш перший реліз з дикої програми, на яку ми перевели нашу маленьку пивоварню. Брети, самостійно ізольовані дріжджі, все найцікавіше і найнеочікуваніше - тут. Коли ми обіцяли сюрпризи на цей рік, ми не жартували. Вся лінійка називатиметься W - скорочено від "Wild" - дикий, і тут ми плануємо розійтися на повну. Щоправда, швидко то не буде, вся ця дичина потребує часу для розвитку. І першим вийде сезон з виноградом, а невдовзі буде і його медовий брат.
Відколи у нас з`явилися перші бочки, нам муляло бажання зробити щось міцне, темне, кисле. Абсолютно нетипове і горизонторозширювальне. Тому ми взяли міцний портер, познайомили його з бретами і запхали в бочку, щоб він там трохи полежав, набрався чогось. І він то і зробив. Це пиво для відважних підкорювачів нових вершин, але ж усі ми з вами такі, еге ж? Ще не зовсім висока мода, але вже поруч.
Лепрекона нашого пам'ятаєте? Замість горщика з золотом ми дали йому горщик арахісу (бо нам про нього уже стільки разів нагадали, що аж соромно стало) і тепер це абсолютно новий підвид міфічних істот. Чи жує цей лепрекон постійно арахіс, замість того, щоб курити люльку? Влаштовує капості чи навпаки допомагає лущити горіхи? Хто знає. Міфічні персонажі живуть власним життям, навіть якщо ти їх сам вигадав.
Колись, давно-давно, майже весь солод був копченим, бо сушився димом з відкритого вогню. Щойно солодарі винайшли спосіб бездимного сушіння й обсмаження, усі підхопили моду і про копчене пиво забули надовго (не в Бамбергу, але то інша історія). Нинішнє ж покоління пивоварів витягує з історії і в чан заторний все, що можна, і про копчений солод теж згадали. Ми зварили свою версію міцного шотландського елю з використанням солоду, сушеного на шотландському торфі, і поєднали традиційне й не дуже. Вийшло по-дорослому. Любителі димних віскі оцінять.
З якого боку підступитися до цього пива? По-перше, його зварили шанувальниці пива (згідно настанов нашого пивовара), і для нас це була одночасно велика честь, радість і відповідальність, продемонструвати, що пивом цікавляться всі, незалежно від статі. Та й чого ж не цікавитися прекрасним напоєм? За стиль обрали сезон, свіже сухе пиво зазвичай з виразним перцевим профілем, за який часто-густо відповідають спеціальні дріжджі, але подеколи і перець. І щоб підкреслити цю пікантність, ми додали рожевий перець, який насправді не перець, а родич кардамона, тому пекти не буде. Буде просто гарно, і точно засмакує і любителькам, і любителям незвичного. Бо пиво, воно для всіх.
