Вам вже виповнилося 18 років?
На жаль ви не можете зайти на сайт varvarbrew.com
Коли соціальна пивна мережа Untappd оголосила всесвітній колаб з нагоди свого 10-річчя та ще й запропонувала легкий кислячок за базу, ми не могли таке пропустити. Легкий кислий ель і вшанування локальності - оце ми любимо. А що може бути більш локальним і сезонним зараз, ніж гарбуз? Тому ми одним махом відзначимо і десяті уродини "тапки", і геловін з пивом, де нашими агентами місцевості виступають гарбуз і чебрець. А ви свій перший чекін пам'ятаєте, якщо користуєтеся цим додатком?
Єєєєє, дивіться, хто повернувся! Нова модель субмарини, в новому дизайні, апгрейднута до вимоги часу, але так само нестримна!
Як це було колись, так і лишається "ця нестримна машина потрійного охмелення занурить вас у найглибші глибини хмільної гіркоти. Відчуйте тиск високого ABV, безмежну ароматну цитрусовість, неохопну гіркоту, це пиво готове прокатитися по рецепторам усіма своїми 76 IBU. Якщо бажаєте перевірити межу власної витримки, застрибайте і попливли на цьому синьо-жовтому підводному човні. Готові?" Не те щоб когось дивували зараз 76 IBU, але у засиллі м'якої новоанглійської гіркоти ми вітаємо цю приємну різноманітність
Було б дивно не зробити жодного фармхауса з цієї серії без врожайної начинки, тому зустрічайте Saisooon Melooon - версія літньо-осіння, з соковитою і запашною динею
Second Run - це не лише другий (чи секундний, вже як перекладати) забіг, як можна було б подумати, це ще реверанс давній британській традиції з одногу затору робити два чи більше сортів пива - міцного і легшого. Тому це пиво - це молодший брат Blue Yellow Sub, що вийде наступного тижня, але з геть іншим набором хмелів. Цей над-легкий, мікро, не побоїмося цього слова, ІРА охмелено дуетом TNT i Mosaic. Виклик зробити таке легке пиво смачним прийнято, приходь перевірити, що вийшло. Ну і повертаючись до забігів, бігунам теж має зайти, майже неалкогольний же.
Neverending story - наша друга ініціатива, спрямована на підтримку фонду Happy Paw, що опікується безпритульніми тваринами, наша лапа допомоги, наш світлий ель з потрійним холодним охмеленням Barbe Rouge i Mosaic, які роблять допомогу ще приємнішою. І з кожної баночки ми перерахуємо 10 грн кудлатим друзям, що чекають на домівку. Допомагати легко і радісно, особливо коли є пиво.
За нескінченними експериментами - що само собою непогано - пиво інколи губиться за немовірною кількістю додатків. Здалеку вже долинають вигуки "Поверніть пиво зі смаком пива!". Тому взимку, коли до нас завітали колеги з Kingpin, ми вирішили зробити експеримент, але з міцністю, і зварити пиво без лактози, без фруктів, без дивних дріжджів й інших посипок. Чистий, незатьмарений смак. Нічого зайвого. Це найпотужніший в сенсі міці наш випуск - Naked.
Цей Marzen у нас вийшов за всіма канонами - зварений у березні до Октоберфесту. І хай цього року гучне свято на Терезієнвізен не відбудеться, ми тихенько пофестивалимо самостійно. І саме час нагадати, що крафт - це і традиція теж, традиція, в якій уміння і майстерність зливаються у смак. І так, лагери, хороші, справжні лагери, геть не нудні. Prost, друзі, zum Wohl!
Цей колаб з німецькою чарівницею і пивоваркою Schneeeule Ульрікою ми задумали давно, зварили ще в березні, і ось, нарешті, його час прийшов.
Назад до витоків - до тих берлінер вайсе, якими вони були колись, з бретами, дикими дріждами, легким фанком, а не просто легенькими кислячками, як нам всім ще недавно розповідали.
Назад до витоків - коли пиво варили переважно жінки, і це пиво ми зварили в компанії наших шанувальниць на уже традиційній 8-березневій спільній варці.
Назад до витоків і уперед у майбутнє, де є місце всякому пиву.
З барселонською пивоварнею Edge ми познайомилися ще минулого року на фестивалі, і от, коли весь світ нудгував на карантині, ми вирішили станцювати. Дотанцювалися до охмеленого персиково-абрикосового (ну щоб фрукти росли і в Іспанії, і в Україні) сучасного хейза, а для цікавого підвиподверта додали ще листя кафірського лайма. Сучасні проблеми потребують сучасних рішень, тому рецепт обговорили он-лайн, і зварилися он-лайн, але пиво, на щастя, не цифрове, а справжнє. Танцюймо!
Знавці розходяться у думці, що таке брегот: чи то питний мед, чи то медове пиво, але ми вважаємо, що поки солоду в ньому більше ніж меду, це все ще пиво. Кажуть, що такі медові пива були знані й люблені дуже давно, але ми не досліджували то глибоко, і не будемо множити міфи. Скажемо, що як будь-що незвичайне, нас цей стиль вабив, і ми вирішили поєднати в ньому гречку і гречаний мед. І з першого ж ковтка медовість цього пива не викликатиме сумнівів, а відтінки меду саме гречаного не сплутати ні з чим.
Кажуть, в українських крафтових колах кисла охмеленка цього року - супер тренд, а ось і наш внесок. Цей кислий IPA - ,без фруктів, на норвезьких дріжджах Kveik Voss і з лактобактеріями - ми охмелили на етапі бродіння набором Belma, Azacca, Citra, Simcoe, Vic Secret. Гіркота повний розрахунковий нуль, бо ні на кип'ятіння, ні на вірпул, хмелю не дали, а як рахувати гіркоту, яка при бродінні віддається, ще не визначилися. Але яка різниця, які формули, головне ж - щоб смакувало. Нам подобається, а вам?
Якщо ви звернете увагу на те, що це найлегше пиво, яке ми колись робили, то це правда, але за мету ми мали інше. Цей берлінер вайсе, який ми вирішили робити серією з різними фруктами, має крім всього лактозу для тіла і насичення азотом для ще фантастичнішої, оксамитової консистенції. Саме цю технологію ми і хотіли випробувати - не азотний кран, а насичення пива в процесі. І от за цю пишну, вершкову піну і назвали ми його Schaum, "піна" німецькою, все-таки родом з Берліна. Але годі технологічних подробиць, вірте нам - воно прекрасне.
Літо - пора ягід, але нащо зупинятися на одному виді, правда? Насичені чорниці, чорна смородина і лохина з полів Черкащини від Orniberry перетворюють наш звичний берлінер вайсе Sour Face на потрійний ягідний феєрверк. Що прикрасить спекотний день краще за яскравий, свіжий берлінер? Тільки два берлінери. А може й три, що там тих 3,8%
Enkel - це одиничка серед дублів, триплів і квадруплів. Столове пиво, яке монахи робили для себе, не надто міцне, щоб не відволікатися від праці, духовної і фізичної, як і заведено у трапістів.
Patersbier - пиво для отців.
Чернече столове.
Мікротрапіст.
Називайте, як захочете, але це абатські дріжджі, класичні хмелі, хліб насущний, живити спраглих. Ідеальний для літа і любителів бельгійської традиції.
Якщо був Winter Tea, то абсолютно логічною є поява Summer Tea, еге ж? Тільки зараз думаємо про фруктові холодні чаї для спекотної погоди. База лишилася та сама, з обліпихою, але для літнього настрою додали ананас і цедру лайма. Можна уявляти себе на тропічному пляжі. Якщо справжні тропіки цього року нам навряд чи світять, то штош, влаштуємо їх собі самостійно.
Цього сезону ми серйозно захопилися сезонами, тому чекайте ще кілька варіацій, а одна навіть пішла уже у бочку на витримку. Чим цей жовтенький сезооон відрізняється від зеленого? Набором зернових - замість пшениці тут овес в різних варіаціях - і зовсім іншими дріжджами, а як наслідок - ттх у нього теж змінилися. Вони схожі, як брати, але кожен з власним характером.
Цього року всі весняні свята приходять із запізненням, але це не привід про них забувати. Віддамо належне ірландському патрону пивоварів і вип'ємо червоного елю на його честь, а щоб було веселіше, він буде з торф'яним вибриком. Не те щоб торф був новиною для Ірландії, скоріше підзабутою традицією, тому і назва відповідна.
Хто сказав, що літо не час для стаутів? Для гарного стаута завжди час, тим паче, що екстра страути, які ще можуть називатися іноземні екстра стаути, прижилися - ви не повірите - в Африці і на Карибах. А чим ми гірше, щоб позбавляти себе файного, кавово-шоколадного, але при тому досить легкого і питкого. Ну і в цій іноземній справі іноземно відмітився Мартін.
Ми вже давно чаклували над різними ідеями безалкогольного пива, читали, шукали, тестували, щоб добитися того, щоб в пиві лишилися смак і аромат, задоволення і радість, мінус алкоголь, адже бувають моменти, коли саме цей елемент пива не дуже доречний. Ось перший результат, який не соромно показати і спитати вашу думку, як вам? Це світлий охмелений ель з Mosaic i Sabro. Ми ще будемо доточувати цю технологію, щоби довести її до ідеалу в баночному варіанті.
Коли життя дає тобі лимони - зроби з них лимонад. Отак і карантин це пиво лише покращив, лагерування у нього вийшло класичне. Це новий улюбленець крафтових лагербоїв, давній улюбленець шанувальників класики - мюнхенський хелес, чи то мюнхенське світле. Хелес менш гіркий за традиційний німецький пілс, більш солодово округлий і трав'яно-квітковий. Такий, щоб влітку у біргартені сидіти і неспішно цмулити за бесідами з друзями. Хотіли назвати його Hell yes, але виявилося, що таких надто багато, тому розвернулися на 180% і виявилося, що так навіть краще. Ні, не здамося, ні, будемо далі перти своєю дорогою і ніякий карантин нам не завадить, hell no!
Йо-хо-хо, і пляшка рому! Так, "Острів скарбів", так, британський бітер, так, Адмірал Бенбоу. Те, що до нас приєднався Мартін, не минулося просто так, і тепер у нас є ще один бітер на класичному британському солоді і хмелях Fuggles, Challenger i Admiral. Думали назвати його адмірал Нельсон, але не хотіли вносити плутанини, начебто там є хміль з такою назвою. За іронією долі, пити в Києві зараз можна лише на терасах, тим легше себе уявити у британському пабі, де дуже типово пити пінту за пінтою на вуличці навстоячки. Cheers!
Цей сезооооон (так-так, вимовляти на французький манер, з носовою "н" і згадувати окремих діячів української пивної культури) навіть не знав, що на нього чекає - як ми всі, в цілому, був зварений до львівського фестивалю, і навіть не мріяв про власну баночку. Але ми шукаємо позитив в усьому - дивіться, який він гарний вийшов. Чудова винагорода за труди дня, незалежно, чи на полі ви працювали, чи в горщиках на балконі поралися, чи за ноутбуком.
Це пиво для нас стало новою віхою розвитку. Це перший рецепт, який ми розробили спеціально для запуску нашої баночної лінії, і одразу вирішили, що це має бути щось легке і літнє, але не позбавлене смаку і хмелевої (в усіх сенсах) радості. Назва прийшла в голову після пробіжки, коли ти повертаєшся додому, приємно втомлений, зі свіжими думками і спрагою, і тут у холодильнику тебе чекає баночка чогось не надто алкогольного, але смачного. І тут зійшлося все: звук "сссс", який робить баночка, коли її відкриваєш, легкість, і радість, і щастя. І це все - Blisss. ПС. бігати не обов'язково, але можна поєднувати приємне з корисним.
Тут можна і без історій, все очевидно - назва новозеландського хмелю Kohatu настільки схожа на "кохати", що так все і лишилося. Соковитий, фруктовий ІРА, наче щойно з літнього уявного ринку, де і червоні ягоди (суниця? порічки?) на ятці поруч, і тропічні стиглі фрукти, і цитруси притулилися. На підтримці цього буяння - Azacca і Mosaic.
Подвійна версія нашого Dragon Milk з чипотле. А якщо ви не знали чи не пам'ятаєте, то чипотле - це такий висушений на диму гострий перець халапеньо. Посилили ми переважно міцність, тому спокійно, він все ще не випалює рецептори (ну, на наш смак, принаймні). І ситуативний дисклеймер: ні, алкоголь і перець не допомагають проти вірусів, але і не заважають цій боротьбі теж. Миємо руки і зберігаємо спокій.
Наш колаб з британцями Siren, якого ми так довго чекали. Перша Mavka народилася неподалік Лондона, а це її київська сестра. В цьому пиві злилися їхній Broken Dream і наш Caribbean Dream, тільки у більшому масштабі. Насичений імперський портер з кавою і кокосом, при чому каву нам обсмажили друзі з місцевої палярні.
Третій і останній на бокс фестивалів на дивані - бокс бочкового пива, яке нікуди цього року не поїхало. Натхненний червоними фламандцями ель Red Riding Hood уже був представлений на фестивалі у Львові, а решта - прем'єри.
d'Rye Cherry і Bramble - вишнева й ожиново-малинова версії нашого d'Rye, а Golden Goose геть інший птах, міцний бельгійський ель з бретовим вибриком. Хай фестивалиться на славу!
Тут кажуть, скоро відкриють заклади, але от транспорт не відкриють (у нас принамні), тому ще трохи доведеться посидіти вдома. І є спосіб зробити це сидіння приємнішим. У лютому ми - ще не усвідомлюючи, що все так буде нині - поїхали в гори і заїхали в гості до друзів на Ципу. Ну а там келих за келихом, і понеслася - чиста вода, хмелі Amarillo, Cascade, Centennial, Pekko, оце всьо по класиці, 50 IBU. От і пиво до нас вже доїхало, і готове поїхати до вас, а ви поки ще посидьте вдома.
Lore - це історія, легенда, переказ, і ось наша колективна збірочка історій. Чистий - Lore це Imperial Gose, а ще у нього було бизько 17 варіантів, з яких ми ледь зупинилися на трьох. І ми пропонуємо обрати тобі, яким буде наступний Lore. У сеті: чистий Lore, Lore of orange & rosemary - з апельсином і розмарином, Lore of horseradish & lime - з хріном і лаймом, Lore of cucumber & celery - з огірком, лаймом і селерою. Який тобі до вподоби найбільше?
Якщо ми не можемо поїхати на фестивалі, фестивалі приїдуть до нас - вирішили ми і розлили кеги, які тримали до фестивалів цього року. Влаштуємо маленькі фестивалі по 4 пива, навіть спробуємо зробити їх тематичними. І перший наш "фестивальний" бокс - це дикі сезони з бретами, вилежані, виплекані, сухі і фанкові. W1 - з медом для повторного бродінння, W3 - повторне бродіння на яблучному соку, W4 - вишневий, W5 - малиновий. Фестивалимо!
Якщо ми не можемо поїхати на фестивалі, фестивалі приїдуть до нас - вирішили ми і розлили кеги, які тримали до фестивалів цього року. Влаштуємо маленькі фестивалі по 4 пива, навіть спробуємо зробити їх тематичними. Другий наш "фестивальний" бокс - Dark Fest Box - темний, як ніч, міцний, як обійми найкращих друзів, з нашого іменинного імперця Abbys з малиною, Luscious - з какао, ваніллю і кокосом, Brett-a-Porter витриманий бочковий балтійський портер з бретами, і димний натхненний шотландцями Smoke on the Wort.
Confessions - це не лише освідчення (як і годилося б до сезону), але й зізнання. Зізнаємося, що надихалися на це пиво червоним вином. Саме тому в його складі і виноград, і винні дріжджі, і навіть на американському дубі витрмали його трохи. Ну і докинули трохи зізнань команди. Наприклад, Антон, наш головний пивовар, зізнається, що любить народну музику. Олена, наша повелителька маленьких звіряток, зізналася, що насправді хотіла стати поетесою. Артем з відділу продажів у садочку діставав рибок з акваріума, але був упійманий на гарячому з руками у водоростях. Лана боїться темряви. А Дмитро зізнався, що решту життя хоче прожити з Юлією, і запропонував їй руку і серце. І вона погодилася!
Ми не пропонуємо вам обрати червону чи синю пігулку, ми пропонуємо пірнути у море манго і хмелю - Citra, Amarillo, Mosaic, Simcoe - потужного, яскравого DIPA, який ми зварили разом з колегами з польскої пивоварні Browar Raduga. Анджей великий шанувальник кінематографу, як і наш Василь, тому не обійшлося без реверансу. Цю версію ми зварили у січні в Києві, а польский варіант - у грудні під Варшавою. Ми цією співпрацкю задоволені, а ви?
Зізнаємося чесно: наробити кілька сестер нашій "Доньці самурая" ми збиралися уже давно, але то чай підібрати не могли, то рису цікавого не знайшлося, а тут просто все склалося само собою. Ми уже працювали і з винними дріжджами, і з шампанськими, ну і тут - для саке. Інших варіантів, що зварити, взагалі не виникало. Щоб не заступати тонкий аромат цих дріжджів, ми не додали імбир. Вітайте молодшу сестру, саке-версія.
На це пиво нас надихнули зимові фруктові чаї, варіантів яких - як борщу, легіон. Але калиновий виявився надто хардкорним навіть для нас, тому зупинилися на обліпихово-імбирному, тому, що рекомендують від застуд і решти мікробів. Яскравий сплеск фруктової кислинки і легка пряність імбиру (додали на холодному етапі, щоб не перетворювати на варений імбир, який ми не дуже любимо) - ось вона, жовтогаряча пляма цієї зими. Навіть якщо вона вирішила прикинутися не зимою.
Інколи назви у пива з'являються ще задовго до його готовності, якесь отримує його в процесі, а інколи, як у цому випадку, ніхто поняття зеленого не має, як називатиметься пиво, до першої дегустації. Коли ми тримали най-найперший келих цього пива після технічних замірів і уже знали його міць, аж самі здивувалися результату. Цей квадрупл вийшов яскравим і небезпечним, з прихованим алко, моцним багатим тілом і типовим бельгійським профілем. Маємо нахабну думку, що трапісти б схвалили. Тому і назвали Rad - "крутий". І лише потім помітили, що назва переставляється в "квадрат", що цілком може описувати стан голови, після надмірного вживання такого пива, тож пильнуйте.
Citra, Mosaic, Ella - ця трійця і потрійне охмелення (гаряче і двічі холодне) одним махом виносять вас у зону турбулентності, точніше DIPA. Округлий, щільний, але з виразним хмелевим профілем, повним цитрусів і тропічних фруктів, це майже ідеальний порятунок цієї сірої і холодної пори року, коли всі думки про те, щоб швидше все закінчити і вже давай після свят, а свята треба пережити. Ось вона, твоя хмелева пігулка.
DOK Brewing такі ж шалені експериментатори, як і ми. Цікавий малопоширений стиль? Давайте його сюди. Незвичайні складники? Несіть! Так ми і привезли їм українського меду, а вони нам - бельгійського, й у квітні в Генті, а в серпні у Києві заклали насіння цих тропічних квіток. Тропічний стаут - досить цікаве відгалуження класичних міцних експортних стаутів, які добралися до тропіків і стали популярними там, у видозміненому вигляд. На нових землях стиль пустив коріння і підтягнув нові джерела цукрів для дріжджів, тростинний цукор, патоку і так далі. Виходило досить міцне, але при тому не важке пиво. А ми про нього згадали і змусили розквітнути під у дбайливих руках українсько-бельгійської групи садоводів-любителів.
А це черговий кузен наших інших W-сезонів, який цього разу приміряв на себе малинові шати. Соковита насичена малина з ферми неподалік Києва напуває його літнім солнцем і створює враження легкої фруктової солодкості. У нашій W (wild) - серії ми варимо сусло, як годиться, з різними зерновими, на початку там веселяться сезонні дріжджі, а потім ми підсипаємо туди дикості (ну дика ж серія) - трошки бретів, але без фанатизму. А далі - багато любові і часу, вся ця весела компанія і пиво зріють не менше року, і в результаті маємо суху, ледь пряну, хрустку базу, яку ми прикрашаємо чимось, чи лишаємо чистою.